Комунальний заклад "ДНЗ № 231"








Батьківський лекторій

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ  СЕРЕД ДІТЕЙ 

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

 

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

 

 
 
 

 


 Про перетинання державного кордону

неповнолітніми громадянами України

 

/uploads/editor/311/65118/sitepage_27/files/pro_viizd_nepovnolitnih_za_kordon.doc


Правила поведінки на воді та льоду

 

Заходи з безпеки на льоду

1. У зимовий період місцеві засоби масової інформації під час публікації або передачі метеозведень чи метеопрогнозів повиннідавати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і особливо попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи таненні льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ).

2. Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.
Міцність льоду можна частково визначити візуально.

На водоймах безпечним уважається лід (при температурі повітря нижче 0 град.):
- для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору - найміцніший, білого - міцність у два рази менше, сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду);
- для групи людей (масові переправи пішки ) - товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);
- при масовому катанні на ковзанах - 25 см ;
- для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15 т - 35 - 43 см (дистанція в колоні не менше 35 м);
- для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т - 40-60 см (дистанція в колоні не менше 30 м).

3. При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

4. Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

5. При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.

6. Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

7. При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності - цілиною. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше  5-6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

8. Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів.

9. Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці.

10. Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом, за організацію надійного візуального і радіозв'язку з риболовецькими бригадами, які перебувають на льоду, за готовність рятувальних засобів, установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру, рівнем води, зміною течії і станом льоду.

11. Організації, що проводили роботи з вирубки льоду, повинні огороджувати небезпечні ділянки.

12. Під час роботи з вирубки льоду необхідно обов'язково організувати постійне чергування осіб, які пройшли спеціальну підготовку з надання допомоги на льоду. У розпорядженні чергового постійно напоготові повинні бути рятувальні дошки довжиною 4 м, жердина з вірьовкою і петлею, плавучий кінець з плавучою кулею на кінці, рятувальні кола, жилети, пояси, сухі вовняні ковдри у пластикових мішках.

Заходи безпеки при користуванні льодовими переправами

1. Льодові переправи організовуються відповідними підприємствами, установами та організаціями, які відповідають за їх безпечну експлуатацію.

2. Режим роботи льодових переправ визначається організаціями, що їх експлуатують, за узгодженням з Державною пошуково-рятувальною службою на водних об'єктах.

3. Організації, що займаються перевезенням людей та вантажів через водойми, з настанням льодоставу обладнують піші та автогужові переправи по льоду з виставлянням відповідних попереджувальних дорожніх знаків, організовують відомчі рятувальні пости з необхідним рятувальним обладнанням. Про відкриття та припинення роботи таких переправ через зменшення міцності льоду, про вантажопідйомність цих переправ потрібно оголошувати в місцевих засобах масової інформації.

4. Місця, відведені для переправ, повинні відповідати таким вимогам:
• дороги та спуски, що ведуть до переправ, повинні бути обладнані;
• у районі переправи не повинно бути скидання теплих та виходу грунтових вод, а також промоїн, майн та ділянок для вирубки льоду;
• траси автогужових переправ повинні мати односторонній рух, для зустрічного руху прокладається самостійна траса на відстані 40 - 50 метрів.

5. На переправах категорично забороняється:
• пробивати ополонки для рибної ловлі та з іншою метою;
• перехід та переїзд водойми в невідведених місцях.

6. Обладнання та утримання переправ:
• для забезпечення безпеки на переправах виставляються відомчі рятувальні пости з матросами-рятувальниками, які володіють навичками надання допомоги тим, хто терпить лихо на льоду;
• біля під'їзду до переправи встановлюються щити, на яких розміщується інформація про допустимі на даній переправі норми навантаження, а також витяги з цих Правил щодо поведінки на льодових переправах;
• щоденно (зранку та ввечері), а при відлизі - і вдень, проводиться замір товщини льоду;
• межі місця, відведеного для переправи, позначаються віхами на відстані 25-30 метрів одна від одної;
• на обох берегах водойми біля спуску на переправу виставляються щити, укомплектовані рятувальними кругами, жилетами, дошками та драбинами;
• якщо переправа довше 100 метрів, то такі щити виставляються вздовж траси через 50 - 60 метрів (між зустрічними трасами руху).

 
 
Лекція №1
 
 
Дії населення при землетрусі. Попередити землетрус неможливо, проте випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознаки слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки. При завчасному попередженні про загрозу землетрусу, пери ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч - загасити ЇЇ; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотри­муючись встановленого громадського порядку. Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі, а як тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю. У подальшому необхідно діяти згідно з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
 
 
Лекція №2
 
 
Дії населення при ураганах. (смерч, гроза, злива). З отриманням штормового попередження слід негайно вдатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити слабкі конструкції зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти Смужками паперу або тканини. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відчиненими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань. Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у міцніші будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО. Необхідно припинити зовнішні роботи, запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, примуси, не забути запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими. Перебуваючи у будинку, слід остерігатися поранень уламками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі Найбезпечнішим місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам'яних будинків. І можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і спору високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів. Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися , місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин. Слід пам'ятати, що найчастіше в таких умовах люди зазнають травмувань від уламів скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталів оздоблень фасадів і карниз від предметів, що зберігають на балконах і лоджіях. Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канапі, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Перебувати пошкодженій будівлі небезпечно - вона може обвалитися І новим натиском вітру. Особливо слід остерігатися розірваних електропроводів виключена імовірність того, що вони під напругою. Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (буреї Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які сто, окремо; не підходьте до ліній електропередач і т. п. Головна умова – це не піддаватися паніці. Діяти грамотні свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу, потерпілим.
 
Лекція №3
 
. Дії населення при повенях. (паводок, підтоплення, катастрофічне за­топлення). При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу з русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти у безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т. д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.
 
Лекція №4
 

Як урятуватися під час пожежі у лiсi (степу):

• відчувши сильний запах диму або побачивши вогонь, перш за все визначте напрямок вітру; • якщо вітер дме у напрямку пожежі, не лякайтеся, йдіть проти вітру; • якщо в лiсi горить тільки приґрунтовий покрив (листя, хвоя, трава), це означає, що пожежа — низова. Її фронт можна швидко перебігти, рухаючись проти вітру i захищаючи органи дихання верхнім одягом; • якщо в лiсi горять дерева або в степу висока трава, це означає, що виникла дуже небезпечна верхова пожежа; • якщо поблизу с водойма, за змогою перечекайте у воді, поки пройде фронт вогню, захищайте органи дихання вологим одягом; • якщо поблизу немає водойми, рухайтеся перпендикулярно до напряму вітру. Правила поведінки на підтопленій території: • якщо повінь застала вдома, вимкніть електрику та газ, перенесіть необхідні речі на верхні поверхи, на горище, взуйте гумові чоботи, одягніть куртку. Візьміть запас води i продуктів харчування; • якщо немає можливості вибратися з будинку i пройти до пункту евакуації або на підвищене місце, перейдіть на верхній поверх або горище i кличте на допомогу; • якщо вода застала в лiсi або в полі, знайдіть предмет, який допоможе утриматися на воді, вийдіть на підвищене місце або залізьте на дерево i кличте на допомогу.    
 

 Правила поведінки та дій населення в місцях ураження

 
 

Дії співробітників ДНЗ № 231 при погрозі та виникненні надзвичайних ситуацій

 
 
 
 
 

Дошколята в своих играх повторяют действия взрослых.    Нельзя быть уверенным, что  ваш ребенок, оставшись один   дома, не решится поиграть с    коробкой спичек, не      заинтересуется работой     бытовой техники, которой    достаточно в каждой квартире.  Бывают случаи, когда взрослые вынуждены оставлять ребенка на какой-то промежуток времени без присмотра. Прежде чем уйти из дома, необходимо поручить наблюдать за ребенком старшим детям или кому-нибудь из взрослых. Особенно опасно оставлять детей одних в запертых квартирах. В случае пожара они не смогут самостоятельно выйти из горящего помещения наружу. Кроме того, спасаясь от огня и дыма, дети обычно прячутся в укромных местах. Отыскать их при пожаре дело нелегкое.   У детей необходимо воспитывать навыки осторожного обращения с огнем. Нужно стремиться к тому, чтобы ребенок осознал, что спички не игрушка, огонь не забава, чтобы у него сложилось впечатление о пожаре как о тяжелой беде.

           Дети обязательно должны запомнить свой адрес и телефон пожарной охраны «101», сотового телефона «112», чтобы при необходимости вызвать помощь.  Учить детей соблюдать правила пожарной безопасности можно в увлекательной игре 

 

Поиграйте  с детьми в игру 

    

 В руках у ведущего воздушный шар. Играющий должен сказать последнее   слово и передать шар другому участнику.Этот шар в руках недаром.

Раньше, если был пожар

Ввысь взмывал сигнальный шар,

Звал пожарных в бой с пожаром.

Где с огнем беспечны люди,

Там взовьется в небо шар,

Там всегда грозить нам будет злой… (пожар)

Раз, два, три, четыре – У кого пожар в … (квартире)

Дым столбом поднялся вдруг.

Кто не выключил… (утюг)

Красный отблеск побежал.

Кто со спичками… (играл)

Столб огня чердак объял.

Кто там спички …(зажигал)

Побежал пожар во двор Э

то кто там жег… (костер)

Пламя прыгнуло в листву,

Кто у дома жег…(траву)

Кто бросал в огонь при этомНезнакомые …(предметы)

Помни каждый гражданин, Это номер…(101)

Дым увидел – не зевайИ пожарных… (вызывай)

Кто с огнем неосторожен,У того пожар возможен.

Дети, помните о том,Что нельзя шутить с …(с огнем) 

Література

С. Маршак «Пожар», «Кошкин дом»       Е. Пермяк «Как огонь замуж воду взял»       Л. Толстой «Пожарные собаки»       О. Сенатович «осенний пожар»       С. Михалков «Дядя Степа»       К. Чуковский «Путаница»       Г-Х. Андерсен «Сказка про спички»       Т. Нуждина «История спички»       С. Маршак «Сказка о неизвестном герое»       Б. Житков «Пожар»       Е. хоринская «Спичка-невиличка»