Ентеробіоз - це дуже поширене паразитарне захворювання, особливо, серед дитячого населення.

Збудником є гострик - невеликий гельмінт білого кольору, довжина дорослої самки складає 9-12 мм, самця-3-5 мм, а місцем їх локалізації є нижній відділ тонкої кишки, сліпа кишка, а також верхній відділ товстої кишки.

Кількість гельмінтів може коливатися від кількох десятків до сотень, а іноді - й тисяч! Ентеробіоз може передаватися від людини до людини безпосередньо контактним шляхом, а також у штучних стоячих басейнах.

У дітей нерідко спостерігають самозараження. Резервуаром і єдиним джерелом інвазії є хвора людина. Механізм передачі – фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені яйцями руки, натільну білизну, постіль, іграшки, предмети спільного і особистого користування. Яйця гостриків можуть підніматися в повітря із пилом, а потім заноситися під час вдихання у ротову порожнину і проковтуватися. Інвазійні яйця потрапляють у кишечник і розвиваються у статевозрілих самок і самців.

Самки після запліднення наповнені яйцями (до 17 тисяч кожна), спускаються вниз до прямої кишки. Частіше вночі, коли підвищується вологість тіла, гострики виповзають із анального отвору і на шкірі перианальних складок відкладають яйця.

Свербіж зумовлений секретом, що виділяє гельмінт під час яйцекладки, а також і його рухами. Людина (найчастіше дитина) роздряпує сверблячі місця, при цьому розносить яйця на руки, піднігтьові простори, тіло, простирадла. Сприйнятливість людей висока, а особливо дітей шкільного та дошкільного віку. Розповсюдженню ентеробіозу сприяють антисанітарні умови, скупченість населення в квартирах і в приміщеннях дитячих закладів.

Перші прояви хвороби виникають через 10-15 днів після зараження і проявляються стійким свербежем перианальної ділянки, який буває не тільки вночі, але і вдень, нерідко нестерпний. Діти погано сплять, стають плаксивими, в них погіршується апетит, зменшується працездатність та успішність, виникає безсоння, неврастенія, нічне нетримання сечі. Інколи спостерігаються болі в животі, нудота, блювота, тенезми, рідкий стілець, частіше з домішками слизу.

Крім цього, у інвазованих дітей не виробляються повноцінний імунітет після проведених профілактичних щеплень. Усі особи, які контактують із хворим ентеробіозом, повинні також обстежитись та, при необхідності, отримати курс лікування. Для підтвердження діагнозу ентеробіозу проводять лабораторні дослідження вмісту перианальних складок. Лікування ентеробіозу проводиться при суворому дотриманні заходів щодо попередження повторної інвазії або самозараження.

Оскільки ентеробіоз - це хвороба брудних рук, то чистота рук і нігтів, їх ретельне миття перед їдою, боротьба із шкідливими звичками брати пальці в рот, гризти нігті є основою успішного лікування. Інвазовані діти повинні спати в закритих трусиках, які слід щоденно міняти. Обов’язково перед сном і після сну мити з милом перианальну ділянку, щоденно змінювати натільну і, бажано, й постільну білизну.

Слід прасувати білизну, проводити вологе прибирання приміщень, щоденне миття тіла під душем. Дитячі іграшки потрібно мити мильно-содовим розчином або обдати кип’ятком. Враховуючи те, що гострики в організмі людини живуть 1 місяць, можливим є спонтанне виліковування без медикаментозних засобів при ретельному дотриманні гігієнічних навичок.